МОДУЛЬ І . ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОЇ САНАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ 3 страница

Якщо санація здійснюється у ході провадження справи про банкрутство то її здійснює призначений судом керуючий санацією. Під санацією розуміють сукупність усіх можливих заходів, які здатні привести підприємство до фінансового оздоровлення. Точніше санація – це система фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційно-правових та соціальних заходів, спрямованих на досягнення чи відновлення платоспроможності, прибутковості і конкурентоспроможності, ліквідності підприємства – боржника в довгостроковому періоді.

Досудове врегулювання спорів полягає у зверненні кредитора до дебітора з письмовою претензією про відшкодування заборгованості.

Розглядаючи претензію підприємства та організації звіряють розрахунки, здійснюють експертизу або вдаються до інших заходів, щоб забезпечити досудове врегулювання спору. Відповідь на претензію може бути такою:

· одержувач претензії не дав жодної відповіді на претензію;

· заявник одержав лист-відповідь, в якому претензію відхилено повністю або частково;

· претензія визнана повністю або частково, але не повідомляється про перерахування визначеної суми;

· претензію визнано і заборгованість погашено – спір вважається врегульованим.

· у випадку, коли претензія лишилася без відповіді або була відхилена, заявник змушений звернутися до суду, де порушується справа за позовними заявами. Позовна заява до суду визначається згідно з вимогами. Вирішується питання ціни позову.

· позов забезпечується:

· наданням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

2. Досудове врегулювання господарських спорів

Поняття досудової санації міститься у ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», де вона визначається як «… система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, інвестор з метою запобігання банкрутству боржника шляхом реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до початку порушення провадження у справі про банкрутство…».

Основними ознаками, що відрізняють процедуру досудової санації від санації, яка проводиться в межах судової процедури банкрутства, за українським законодавством є:

1) час здійснення санаційних заходів – до чи після порушення провадження у справі про банкрутство боржника;

2) відмінність у застосуванні санаційних заходів.

Із змісту визначення випливає, що метою процедури досудової санації є здійснення системи заходів щодо відновлення платоспроможності боржника і запобігання його банкрутству, при цьому спектр можливих дій зацікавлених у долі боржника осіб у процедурі досудової санації не деталізовано.



Справа про банкрутство буде порушуватись господарським судом тоді, коли безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітних плат. Тобто досудова санація має визнаватися успішно проведеною за умови, що поточна сукупна заборгованість за безспірними вимогами кредиторів знижена до рівня, що не перевищує трьохсот мінімальних розмірів заробітних плат.

Засновниками (учасниками) боржника – юридичної особи є власник майна, центральні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, які в межах своїх повноважень зобов’язані вживати своєчасних заходів для запобігання банкрутству підприємства-боржника.

Отже, підставою для застосування заходів досудової санації повинна бути спеціальна угода, яка укладається для надання боржнику фінансової допомоги і регламентації його відносин з інвестором у ході досудової санації та після її завершення.

Додаткові умови проведення досудової санації державних підприємств полягають у тому, що ця процедура провадиться за рахунок коштів державних підприємств та інших джерел фінансування. Обсяг коштів для її проведення за рахунок коштів Державного бюджету України щорічно встановлюється законом про Державний бюджет України.

Умови проведення досудової санації державних підприємств за рахунок інших джерел фінансування повинні погоджуватися з органом, уповноваженим управляти майном боржника, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

3. Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”

Цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Стаття 2. Закону «Повноваження державного органу з питань банкрутства» передбачає, що державну політику щодо запобігання банкрутству, а також забезпечення умов реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом стосовно державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, суб'єктів підприємницької діяльності інших форм власності у випадках, передбачених цим Законом, здійснює державний орган з питань банкрутства, який діє на підставі положення, затвердженого у встановленому порядку.



Стаття 3. Закону «Заходи щодо запобігання банкрутству боржника та позасудові процедури» регламентує порядок проведення досудової санації, зокрема:

1. Засновники (учасники) боржника - юридичної особи, власник майна, центральні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов'язані вживати своєчасних заходів для запобігання банкрутству підприємства-боржника.

2. Власником майна боржника державного чи приватного підприємства, засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, кредиторами боржника, іншими особами в межах заходів щодо запобігання банкрутству боржника може бути надана фінансова допомога в розмірі, достатньому для погашення зобов'язань боржника перед кредиторами, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і відновлення платоспроможності боржника (досудова санація).

3. Надання фінансової допомоги боржнику зобов'язує його взяти на себе відповідні зобов'язання перед особами, які надали таку допомогу в порядку, встановленому законом.

4. Досудова санація державних підприємств провадиться за рахунок коштів державних підприємств та інших джерел фінансування. Обсяг коштів для проведення досудової санації державних підприємств за рахунок коштів Державного бюджету України щорічно встановлюється законом про Державний бюджет України.

Умови проведення досудової санації державних підприємств за рахунок інших джерел фінансування погоджуються з органом, уповноваженим управляти майном боржника, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Питання для самоконтролю

1. Порядок досудового врегулювання спорів між кредиторами і боржником.

2. Сутність досудової санації.

3. Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” стосовно регламентації питань досудової санації.

Завдання до самостійної роботи

1.Вивчення теоретичного матеріалу відповідно до програми навчальної дисципліни.

2. Засвоєння основних понять і термінів щодо суті досудової санації, порядку врегулювання спорів між кредиторами і боржником, положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

3.Вивчення законодавчих та інструктивних документів.

4. Конспектування першоджерел, підготувати відповіді на контрольні запитання.

5. Здійснити огляд періодичної та наукової літератури.

6. Підготуватись до практичних занять.

Термінологічний словник ключових понять

Досудова санація - система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, інвестор з метою запобігання банкрутству боржника шляхом реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до початку порушення провадження у справі про банкрутство

Ліквідатор — фізична особа, яка за рішенням арбітражного суду здійснює ліквідацію визнаного банкрутом суб’єкта підприємницької діяльності та забезпечує задоволення вимог кредиторів.

Позовна давність —це встановлений законодавством строк, протягом якого потерпіла сторона для захисту порушеного права може звернутися до суду. Загальний строк позовної давності щодо захисту прав за позовом про відшкодування основного боргу, встановлений чинним законодавством, — 3 роки.

Основна література:

[58]; [60]; [68]; [76]

Додаткова література:

[4]; [11]; [13]

ТЕМА 5. САНАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ У СУДОВОМУ ПОРЯДКУ

План вивчення теми

1. Сутність та об’єкти судової процедури санації підприємства.

2. Входження до судової процедури санації підприємства. Підстави введення судової процедури санації та строки її здійснення.

3. Механізм реалізації судової процедури санації підприємства. Види санації та санаційні заходи.

4. Керуючий санацією, його функції, права та обов’язки.

2. Навчальні цілі

В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен володіти компетенціями:

Інструментальними: - здатність аналізувати та систематизувати інформацію з основних питань програмного матеріалу навчальної дисципліни з різних джерел (монографій, статистичних щорічників, наукових статей тощо);

- вміння оптимально організовувати свій час за «золотим принципом» «час – гроші».

Міжособистісними:

- здатність виробляти навички управління на індивідуальному, міжособистісному та груповому рівнях.

Системними:

- здатність застосовувати загальні та професійні знання для організації особистої діяльності.

Спеціальними:- розуміння процесів, що відбуваються на підприємстві під час здійснення санації в судовому порядку;

- володіння фундаментальними проблемами теорії та практики врегулювання господарських спорів підприємства судовому порядку, основних положень Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” щодо врегулювання господарських спорів підприємства судовому порядку;

- володіння методологічними основами відновлення платоспроможності підприємства у судовому порядку. заборгованості підприємства.

Методичні рекомендації до вивчення теми

1. Сутність та об’єкти судової процедури санації підприємства

Під судовою санацією слід розуміти систему заходів щодо відновлення платоспроможності боржника , які може здійснювати власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, інвестор, керуючий санацією з метою запобігання банкрутству боржника шляхом реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства під час провадження у справі про банкрутство.

Фінансовий механізм судової санації підприємств включає нормативно-правове, інформаційне та методичне забезпечення, суб’єкт, об’єкт, функціональні підсистеми, фінансові важелі, цілі першого та другого порядку (див. рис.5.1).


Рис. 5.1 – Фінансовий механізм судової санації

Фінансовий механізм судової санації підприємств К.Багацька пропонує удосконалити за допомогою виділення пріоритетних методів, форм, важелів та способів її реалізації, наведених у табл.. 5.1.

Таблиця 5.1 – Пріоритетні способи проведення судової санації підприємств

Метод фінансового механізму Форма санації Важелі фінансового механізму санації Способи реалізації санації
Інвестування Конверсія боргу у власність Фінансове стимулювання, прибуток Внесок кредитора або уповноваженого органу місцевої влади до статутного капіталу
Кредитування Конверсія власності в борг Кредити (види і ставки) Викуп часток (паїв,акцій) у власників з метою їх наступного обміну на боргові вимоги
Мобілізація прихованих резервів Зворотний лізинг, здача в оренду фондів
Залучення додаткових позик Кредити банків та інших суб’єктів
Участь кредиторів у санації Зменшення, пролонгація або списання заборгованості, надання санаційних кредитів, поручительство або надання гарантій кредитного забезпечення, реструктуризація наявної заборгованості
Облік Чиста санація Облік Зменшення статутного фонду
Екологічне страхування Забезпечення відтворення природних ресурсів Страхові тарифи Відтворення земельного фонду шляхом запровадження страхування земельних ресурсів підприємства

Запропоновані методи і важелі запровадження фінансового механізму судової санації підприємств під контролем місцевої влади та судової інстанції дадуть можливість поширити практичне застосування санації як у регіоні, так і в країні в цілому.

2. Входження до судової процедури санації підприємства. Підстави введення судової процедури санації та строки її здійснення

Важливим при прийнятті рішення про судову санацію є розробка оптимістичного варіанту розвитку підприємства, який окреслюється на осн6ові припущення виникнення додаткових шансів і сильних сторін. Оптимістичний сценарій передбачає реалізацію нового потенціалу успіху, що має гарантувати успішну діяльність підприємства в довгостроковому періоді.

Застосування методу розробки сценаріїв на етапі планування судової санації і проведення розрахунків ключових факторів та індикаторів успіху доцільно проводити з метою підвищення ймовірності досягнення визначених стратегічних цілей за рахунок прискорення прийняття управлінських рішень і підвищення їх ефективності у разі настання заздалегідь передбачуваних ризиків або при виявленні очікуваних шансів та вигоди.

В процесі прийняття рішення в судовому порядку про санацію підприємства з метою визначення її доцільності з точки зору кредиторів визначаються показники можливого ліквідаційного балансу, на підставі яких розраховується ефект від ліквідації.

3. Механізм реалізації судової процедури санації підприємства. Види санації та санаційні заходи

Згідно статті 6 «Підвідомчість, підсудність, право та підстава порушення справи про банкрутство» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»

1. Справи про банкрутство підвідомчі господарським судам і розглядаються ними за місцезнаходженням боржника.

2. Право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.

3. Справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

4. Керуючий санацією, його функції, права та обов’язки

Господарський суд за клопотанням комітету кредиторів у строк, що не перевищує строку дії розпорядження майном, має право винести ухвалу про проведення санації та призначення керуючого санацією.

Згідно статті Стаття 3. «Арбітражний керуючий» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено наступне:

1. Якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів.

Згідно з цим Законом одна і та ж особа може виконувати функції арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Закону.

2. Якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом.

Анулювання ліцензії арбітражного керуючого під час здійснення арбітражним керуючим своїх повноважень є підставою для усунення його від виконання обов'язків арбітражного керуючого під час провадження у справі про банкрутство.

Про усунення арбітражного керуючого від виконання обов'язків з цих підстав під час провадження у справі господарський суд виносить ухвалу.

3. Арбітражними керуючими не можуть бути призначені:

особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими;

особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом;

особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади;

особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів.

До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.

4. Арбітражний керуючий має право:

скликати збори і комітет кредиторів та брати в них участь з правом дорадчого голосу;

звертатися до господарського суду у випадках, передбачених цим Законом;

отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом;

залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їх діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Законом чи угодою з кредиторами;

запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об'єднань, а від громадян - за їх згодою;

отримувати з державного реєстру застав інформацію про майно боржника, яке є предметом застави;

подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх обов'язків;

виконувати інші дії відповідно до закону.

5. Арбітражний керуючий зобов'язаний:

здійснювати заходи щодо захисту майна боржника;

аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на ринках;

в порядку, установленому законодавством, надавати державному органу з питань банкрутства інформацію, необхідну для ведення Єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство;

виконувати інші повноваження, передбачені цим Законом.

6. При реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

7. На випадок заподіяння шкоди боржнику чи кредиторам діяльність арбітражного керуючого підлягає обов'язковому страхуванню. Порядок обов'язкового страхування діяльності арбітражних керуючих визначається законом.

8. Невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, що завдало значної шкоди боржнику чи кредиторам, може бути підставою для анулювання його ліцензії.

Про невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого, господарський суд може винести ухвалу, яка направляється державному органу з питань банкрутства.

9. Невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

10. Оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.

11. Кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору). Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

12. Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

13. Кредитори мають право встановлювати і виплачувати арбітражному керуючому за результатами його діяльності додаткову винагороду, розмір якої затверджується господарським судом.

14. Звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду. Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку.

15. Життя та здоров'я арбітражного керуючого можуть бути застраховані за рахунок коштів кредиторів у порядку, визначеному законодавством.

Питання для самоконтролю

1. Нормативно-правове забезпечення судової процедури санації підприємства.

2. Інформаційне забезпечення судової процедури санації підприємства.

3. Методичне забезпечення судової процедури санації підприємства.

4. Метод фінансового механізму, форми судової процедури санації підприємства.

5. Важелі фінансового механізму санації.

6. Способи реалізації санації.

7. Керуючий санацією, його функції, права та обов’язки.

Завдання до самостійної роботи

1.Вивчення теоретичного матеріалу відповідно до програми навчальної дисципліни.

2. Засвоєння основних понять і термінів щодо суті судової санації, порядку врегулювання спорів між кредиторами і боржником, положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», механізм реалізації судової процедури санації підприємства та види санації і санаційних заходів .

3.Вивчення законодавчих та інструктивних документів.

4. Конспектування першоджерел, підготувати відповіді на контрольні запитання.

5. Здійснити огляд періодичної та наукової літератури.

6. Підготуватись до практичних занять.

Термінологічний словник ключових понять

Арбітражний керуючий — розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор — фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому зако­нодавством порядку, і діє на підставі ухвали арбітражного суду. Одна і та сама особа може виконувати функції арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство.

Застава —засіб забезпечення виконання зобов’язання, своєрідна майнова гарантія його виконання в обумовленому обсязі й у визначені умовами договору застави терміни. Для оформлення застави складається документ, в якому фіксуються вид зобов’язання (грошовий, майновий, іпотечний тощо), його розмір, терміни та порядок одержання. Заставне зобов’язання видається кредиторові, щоб підтвердити його право на отримання належної суми коштів у разі невиконання погоджених умов.

Комітет кредиторів — робочий орган зборів кредиторів боржника під час провадження справи про банкрутство. Комітет кредиторів обирається зборами кредиторів у складі не більш як семи осіб. До компетенції комітету належать такі питання: скликання зборів кредиторів; підготовка та укла­дання мирової угоди; звернення до арбітражного суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, призначення та припинення повноважень арбітражного керуючого та ряд інших.

Ліквідатор — фізична особа, яка за рішенням арбітражного суду здійснює ліквідацію визнаного банкрутом суб’єкта підприємницької діяльності та забезпечує задоволення вимог кредиторів.

Ліквідаційний баланс —це баланс підприємства, який складається після проведення ліквідаційних процедур, тобто після реалізації майнових об’єк­тів, які входять до складу ліквідаційної маси і необхідні для повного задоволення претензій кредиторів, та після розподілу виручених сум між кредиторами.

Ліквідні активи — майно підприємства, що користується високим попитом на ринку та може бути швидко реалізоване.

Ліквідність — здатність окремих видів активів (майнових цінностей) до швидкої реалізації на ринку та перетворення на грошові активи.

Мирова угода —це процедура досягнення домовленості між боржником і кредиторами щодо пролонгації стро­ків сплати належних кредиторам платежів або щодо зменшення суми боргів. Мирова угода між боржником і кредиторами може бути укладена на будь-якому етапі провадження справи про банкрутство. Вона укладається в письмовій формі і підлягає затвердженню арбітражним судом.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів — зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обо­в’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Реєстр вимог кредиторів — список, до якого розпорядник майна включає визнані боржником або арбітражним судом грошові вимоги кредиторів. Реєстр вимог має містити всі визнані судом вимоги кредиторів; відомості про кожного кредитора; розмір вимог за грошовими зобов’язаннями чи зобов’язаннями щодо сплати податків і зборів за кожним кредитором; черговість задоволення кожної вимоги. Реєстр затверджується арбітражним судом на попередньому засіданні.

Реєстр неплатоспроможних підприємств—це документ, до якого вносяться відомості про неплатоспроможні підприємства та інформація про їх фінансово-економічний стан на час внесення до реєстру.

Основна література:

[28]; [54]; [58]; [64]; [67]; [68]; [76]

Додаткова література:

[3]; [4]

ТЕМА 6. ФІНАНСУВАННЯ САНАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ

План вивчення теми

1. Форми, правила та умови фінансування санації підприємств.

2. Внутрішні фінансові джерела фінансування санації підприємств.

3. Зовнішні фінансові джерела фінансування санації підприємств.

4. Санація балансу.

2. Навчальні цілі

В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен володіти компетенціями:

Інструментальними: - здатність аналізувати та систематизувати інформацію з основних питань програмного матеріалу навчальної дисципліни з різних джерел (монографій, статистичних щорічників, наукових статей тощо);

- вміння оптимально організовувати свій час за «золотим принципом» «час – гроші».

Міжособистісними:

- здатність виробляти навички управління на індивідуальному, міжособистісному та груповому рівнях.

Системними:

- здатність застосовувати загальні та професійні знання для організації особистої діяльності.

- Спеціальними:- здатність визначати форми та необхідні передумови фінансування санаційних заходів;

- володіння знаннями щодо внутрішніх та зовнішніх фінансових джерела фінансування санації підприємств;

- володіння методологічними основами санації балансу неплатоспроможного підприємства.

Методичні рекомендації до вивчення теми

1. Форми, правила та умови фінансування санації підприємств

Форми фінансування санації підприємств класифікуються за джерелами надходження капіталу та за правовим статусом інвесторів. За джерелами мобілізації фінансових ресурсів розрізняють зовнішнє та внутрішнє фінансування; за правовим статусом інвесторів — власний та позичковий капітал. Форми фінансування та їх класифікацію ілюструє рис. 6.1.


7541700624906266.html
7541769879809848.html
    PR.RU™