Виробничі можливості Японії та України

123

Країна Обсяг виробництва до спеціалізації Обсяг виробництва після спеціалізації
Цукор, т Телевізори, шт. Цукор, т Телевізори, шт.
Японія 30 : 5 = 6 120 : 5 = 24 150 : 5 = 30
Україна 24 : 6 = 4 96 : 24 = 4 120 : 6 = 20
Разом 6 + 4-10 24 + 4 = 28 0 + 20 = 20 30 + 0 = 30

Розглянемо ситуацію, коли країни не торгують між собою. Оскільки за умовами Україна виділяє для виробництва цукру 24 одиниці ресурсів, а на виготовлення телевізора - 96 одиниць ресурсів, оптимальною структурою для України є 4 т цукру та 4 телевізори. Японія витрачає 30 одиниць ресурсів для виробництва цукру, а для виробництва телевізорів - 120 одиниць ресурсів, тому оптимальна структура виробництва для Японії—6 т цукру та 24 телевізори: За відсутності торгівлі жодна з країн не зможе збільшити виробництво одного продукту без скорочення виробництва іншого.

З прикладу зрозуміло, що Японія має абсолютну перевагу у виробництві і телевізорів, і цукру. Порівняльну перевагу Японія має у виробництві телевізорів, оскільки вона повинна відмовитись від 1 т цукру, щоб виготовити 1 телевізор, тоді як Україна, щоб виготовити 1 телевізор, повинна відмовитись від 4 т цукру. Альтернативні витрати виробництва цукру нижчі в України, тому що вона повинна відмовитись від 1/4 телевізора для виробництва 1 т цукру, тоді як Японія має відмовитись від 1 телевізора, щоб виробити 1 т цукру. Отже, Україна має порівняльну перевагу у виробництві цукру. Раціональне ведення господарства вимагає, щоб будь-який конкретний товар продукувався країною, в якої менші альтернативні витрати. У прикладі Японія має продукувати телевізори, а Україна – цукор.

Ситуаційне завдання №2: Євросоюз погодився не субсидувати продукцію сільгоспвиробників, яка поставляється до України.

Україна звернулася до членів ЄС у зв'язку з побоюванням, що після відміни ввізних мит при створенні зони вільної торгівлі європейська продукція почне витісняти вітчизняну з українського ринку. Експерти чекають подорожчання імпортних продуктів харчування мінімум на 15-20%.

ЄС ухвалив рішення відмінити субсидування виробництва продуктів харчування, що поставлялися до України. Домовленість була досягнута в ході переговорів про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною і ЄС. “ЄС зняв всі субсидії на продукти, які експортуватимуться в Україну.

Країни ЄС субсидують виробників продуктів харчування для захисту внутрішнього ринку від імпортної продукції, щорічно направляючи на це близько 43 млрд. дол. У вартості їх продукції частка субсидій досягає 45-50% (в Україні - тільки 3%). Тому в ЄС продукти дешевші, ніж в Україні, і для захисту внутрішнього виробника з 2001 р. в країні були введені імпортні мита. Наприклад, для яловичини і м'яса птиці Митний кодекс, що діє, передбачає 15-процентне мито, для свинини і молокопродуктів – 10%.



Із створенням ЗВТ між Україною і ЄС ці мита повинні бути скасовані, і в Мінагрополітіки побоювалися, що дешеві продукти з ЄС почнуть витісняти вітчизняну продукцію з внутрішнього ринку. Надаючи субсидії на виробництво продуктів з їх подальшим експортом до України, ЄС ставив Україну в неконкурентні умови. Втім, в ЄС погодилися на пропозицію України відмовитися від субсидій. В умовах кризи ЄС з минулого року відмовився субсидувати виробництво твердої пшениці і оливкового масла, а з 2012 р. - яловичини, свинини, рису, горіхів, насіння і картопляного крохмалю.

Рішення ЄС приведе до зростання цін на продукти, що імпортуються з ЄС, упевнений аналітик ДК “Інвестиційний капітал Україна” Павло Бідак. Враховуючи, що розмір імпортних мит менший, ніж частка субсидій у вартості європейської продукції, її ціна на українському ринку не може не вирости. В першу чергу це торкнеться продуктів, що традиційно імпортуються з ЄС, - м'ясних і молочних, а також фруктів. Зростання цін на них складе не менше 15-20%, прогнозує пан Бідак.

Основний ефект від такого рішення випробує молочна галузь. “Ми з побоюванням чекали відкриття ринку з ЄС. Якщо Європа дійсно відмовилася від субсидій, ситуація для нас не погіршає. Більш того, у високому ціновому сегменті нам буде навіть простіше конкурувати з європейськими товарами”, - вважає гендиректор Баштанського сирзаводу Сергій Гавва. У меншій мірі це вплине на м’ясовиробників. “Наш ринок м'ясної продукції переважно покриває внутрішнє виробництво. Крім того, зараз виникли певні труднощі з сертифікацією української продукції в Росії. Це повинно збільшити пропозицію на внутрішньому ринку, а значить, привести до зниження цін”, - говорить директор м'ясокомбінату “Ритм” О. Киріченко.

Хоча уряд і зумів захистити українських виробників на внутрішньому ринку, це не забезпечує їх конкурентоспроможність в ЄС. На цьому ринку продукція, як і раніше, дотуватиметься урядами країн-членів ЄС. “Фактично уряд лише захистив українських виробників за рахунок споживачів, які не отримають дешевшу продукцію”, - відзначає директор економічних програм Центру ім. Разумкова В. Юрчишин.

Подорожчання продуктів з ЄС не повинне відбитися і на індексі споживчої інфляції. “Зазвичай при підрахунку інфляції враховуються продукти харчування вітчизняного виробництва. Тому підвищення цін на продукти, що імпортуються з Європи, не приведе до прискорення інфляції - навіть якщо і дасть статистичний ефект, самий незначний”, - пояснює економіст ДІК “Трійка Діалог Україна” І. Піонтковська.

[Електронний ресурс] / Ю. Панченко//

Комерсантъ України.- 2011.-№155 (1429) .-Режим доступу: http://www.komersant.ua/articles/16/0/6951.

Питання:

1. Які наслідки має вплив субсидування імпортної продукції сільгоспвиробників ЄС, що поставляється до України, на внутрішній ринок країни?

2. Які наслідки може мати відмова від субсидування продукції сільгоспвиробників ЄС, що поставляється до України?

3. Чи конкурентоспроможна продукція українських виробників при наявності субсидій на виробництво продукції виробників ЄС на внутрішньому та зовнішньому ринках?


7425290588943789.html
7425325628720201.html
    PR.RU™